Ідея 3

Недавно зіткнулася з проблемою вибору тюль, штор на кухню. Обійшла купу магазинів, але крім іноземного краму, на якому чужою мовою красувались назви трав, чаю чи кави нічого цікавого не побачила. Колись мої батьки ноги збивали, щоб знайти і купити платівки з українськими піснями, бо все ж було тільки на ″великом и  могучем русском языке″, а тепер ″coffe, tea″, ми ж в Європу йдемо, так ніби Україна в Азії. Може тій Європі є чого в нас повчитися, я в цьому більш ніж впевнена. 
Чому ж тоді , як в тій емігрантській пісні, так часто  ″до  слів чужих, немов до леза бритви ми ранимо життя – свої вуста″?
Як добре, що серед оцього сіренького мотлоху ізобілля на моєму пошуковому шляху штор для кухні зустрілись творчі, неординарні люди із салону ″ Мистецтво гардин″, що по вулиці Князя Острозького, 3. 
Я згадала безсмертну Енеїду в інтерпретації корифея української літератури Івана Котляревського. Як там смачно і чудово описані традиційні страви нашого народу, наш побут. Пані Оксана зі своєю командою ″Мистецтва гардин″ з допомогою своєї творчої уяви відтворила це на невеличкій декоративній шторці, вийшло дуже сучасно і в українському стилі. 
Жаль, що чарівні стежки в дивовижний світ нашого побуту часто-густо перетягнуті сіренькими, бідненькими биндочками чужого мотлоху та гострих бритв чужих слів.
Тому давайте, шановні українці, разом берегти нашу українську культуру, шанувати її і вчити цього своїх дітей.
Подивіться якою чудовою може бути українська кухня, якщо не забувати  про свою, а не чужу культуру.
                                                     Надія Нагірна

 

11.02.2017